Білогородська сільська рада

Сільський голова

Тарасюк Оксана Анатоліївна

 

Секретар ради 

Рудь Ольга Володимирівна

 

До складу Білогородської територіальної громади входять такі населені пункти:

с.Білогородка, с.Рокитне

ПАСПОРТ БІЛОГОРОДСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

НОВИНИ СЕЛА

Історичні відомості про населені пункти

Білогородка – село, центр сільської ради, розташоване на річці Видаві, притоці Горині, за 23 км від районного центру і за 2,5 км від залізничної станції Білогородка. До сільської ради входять два населених пункти – с. Білогородка та с. Рокитне територія населеного пункту 5221, 4 га. На території сільської ради налічується 638 дворів в яких проживає 1664 жителі– 1623 в с. Білогородка та 41 в с. Рокитне. Чисельність працездатного населення складає – 740 чоловік, пенсіонерів – 589 чоловік, дітей дошкільного віку – 111, дітей шкільного віку – 224. Також є 24 багатодітні сім’ї.

Рокитне – село розташоване за 7 км від центральної садиби і за 25 км. від районного центру, та за 9,5 км. від залізничної станції Білогородка.

Площа населеного пункту 42, 4 га.

Поселення людей на території сучасної Білогородки існувала здавна. В урочищі Липнику, розташованому на захід від села, виявлено знаряддя праці доби неоліту. На території села знайдено скарб з 52 римських монет ІІ ст. до н.е. Рештки давньоруського городища свідчать про заселення цієї місцевості в часи Київської Русі.

Перша згадка про Білогородку в історичних документах датується 1400 р., у зв’язку з намаганням княгині Острозької захопити і приєднати до своїх Білогородських володінь села Корницю і Шевелів. Грамотою від 29 червня 1508 року польський король Сигізмунд І підтвердив належність містечка Білогородка князеві Івану Заславському. Як свідчить опис Кременецького замку, в 1545 році двір володаря Білогородки було обнесено дерев’яними зрубами.

Білогородку та її околиці не раз спустошували кримські татари. Потерпали мешканці села і від набігів сусідніх феодалів.

Німими пам’ятками історичних подій тих часів є, так звана, козацька могила поблизу села – колишній сторожовий пункт і залишки замку феодалів, що був розміщений у центрі містечка. Це місце добре збереглося і донині. Білогородчани називають його Гіркою.

Існує легенда, що ця назва пов’язана із непосильно важкою працею жителів Білогородки, які кіньми возили землю і зробили серед ставу високий острів. На ньому й був побудований замок феодалів, який з усіх боків омивався водою.

Із суходолом замок з’єднувався розвідним містком. Із цього замку брав початок розгалужений підземний хід, який закінчувався в лісі, не далеко від Чижівки.

Білогородка була окупована гітлерівцями 4 липня 1941 року. Майже три роки село було під ненависною окупацією фашистів.

У березні 1944 року, відразу після визволення села від гітлерівців, колгоспники обрали правління артілей «Хлібороб», «13-річчя Жовтня» та «Імені Ворошилова». Загальні збори колгоспників 23 січня 1951 року вирішили обєднати Білогородські артілі в одну. В 1956 році артіль поділили на «Ім. Калініна» та «13-річчя Жовтня». У1975 році колгоспи знов об’єдналися в один «13-річчя Жовтня».

На території сільської ради є Свято – Троїцький храм.

В 2007 році створено нове господарство ТОВ ІВК «Рідний край»,  яке на даний час очолює генеральний директор О.С. Вознюк.

Створено на території сільської ради 8 фермерських господарств, та зареєстровано 24 підприємці. У липні 2009 року відкрито автомобільну заправку з мотелем та кафе.

У селі встановлено і відкрито у 2007 році новий пам’ятник воїнам, які загинули у ВВВ. У 2000 році було встановлено стелу на честь 600 – річчя с.  ілогородки «Із глибини віків про тебе слава лине».

У грудні 2007 року було частково розпочато освітлення вулиць населеного пункту, у майбутньому планується провести електроопалення та освітлення вулиць населених пунктів сільської ради. На даний час створена ритуальна служба. Планується також реставрувати із бувшого приміщення контори колгоспу дитячий садок нового типу, та благоустрій стадіону, відкрити будинок для літніх людей при дільничній лікарні, провести упорядкування центру села, та будівництво їдальні у ЗОШ – І-ІІІ ст.

Звичайно на сьогодні ще є низка проблем, над якими необхідно працювати і які потрібно вирішувати. Але мешканці села – оптимісти. Вони твердо переконані, що нинішні негаразди тимчасові, і обов’язково «Оживе добра слава Білогородки».